зібралася з подружкою на ринок
та як завжди згодилась, дружби ради
до центру їхати не довго - п'ять зупинок,
я всю дорогу слухала поради.
складала гроші, підробляла трошки
зима зненацька, як завжди, настала,
чи вистачить на шубу і сапожки?
по цінам і по сумі прикидала.
блудили дві години,все даремно,
по всіх рядах приречено ходили
від цін таких в очах ставало темно,
ми вже й втомились, наші ноги нили
ми вже покинути затію ту хотіли
на тиждень перенести знов покупку
коли на виході, і натовпі зустріли
огрядну і веселу перекупку.
яке взуття тримала молодиця!
здається моє серце зараз вискочить,
ціною покорила продавщиця,
мені іще на шубку грошей вистачить!
моя подруга дзеркало тримала,
взялася я обновку приміряти,
щоб сумочка мені не заважала,
її взяла та жінка потримати
розгледіти з усіх сторін хотіла,
- до них так швидко мої ніжки звикли,
я погляд підняла і остовпіла -
і перекупка, й моя сумка зникли.
даремно ми з подругою гукали,
даремно відшукати намагались
ми шубу купувати планували,
що гроші в сумці жінка здогадалась!
яке не справедливе це життя.
вже на порозі чоловік зістрів,
закинула в куток нове взуття,
щось пояснити бракувало слів.
крізь плач все як було розповідала
він же обняв:- не побивайся, мила
та злодійка себе вже покарала,
бо ти ж ті гроші вдома залишила.
